"Come in, come in сhosen one"
Щолкінська АЕС. Випалена сонцем рослинність, засилля сарани і бетонна дорога.
Найкраще місце для чергової електростанції - заповідник Казантип.
Роботи були завершені на 90 відсотків. Але в тій країні на такі дрібниці не зважали.
Метал зникає на очах. Бетонний корпус, зі слів провідника (проповідника, чомусь хочеться написати), стоятиме, як піраміди.
Вхід.
7 кіл. Хоча, не рахував.
Колись це все рухалось.
На щастя, реактор так і не запустили.
На фото згори - двері реакторного відсіку. Знизу - центр керування.
Найбільша деконструкція з тих, що я бачив.
Тут, крім інших, вештаються альпіністи.
Казантип. Рештки фестивалю.
Поряд збираються будувати готель.
Досить прибутковий артефакт, включаючи регулярні екскурсії, рольові ігри, зйомкі фільмів та ін.
Крім того, наш провідник зідрав з кожного по 50 грн (найдорожчий музей з усіх, що я відвідував).
Тепер можу всім розповідати, що плавав в контурі охолодження.
Coda.
Немає коментарів:
Дописати коментар